Шевченко Ольга,
Москва, Россия
Дорогие читатели! Я нисколько не претендую на профессионализм и высокую художественность. Осознаю, что в моем стихосложении полно недостатков. К сожалению, времени на их исправление сейчас вообще не имею, поэтому буду благодарна за конструктивную критику. Пишу лишь потому, что душа иногда этого просит. Может, кому-то что-то из моих стихотворений будет близко. Храни Вас Бог! сайт автора:личная страница
Прочитано 5480 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Уходя - уходи! Комментарий автора: С принципом "Уходя - уходи" я не согласна: он слишком категоричный и, по-моему, не христианский - а как же тогда "возвращение блудного сына"? При таком подходе оно было бы невозможным.
Bсеволод
2010-05-12 20:17:27
Oтлично ! Комментарий автора: Благодарю Вас за отзыв!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
